Шлюбний Договір

Наша компанія може надати Вам повний юридичний супровід по укладенню шлюбного договору як між громадянами України, так і між громадянкою України та іноземним громадянином! Звернутися за консультацією до наших спеціалістів, Ви можете заздалегідь записавшись на прийом.

Коханню розрахунок не завадить...

Із набуттям чинності Сімейного кодексу України пожвавилося нормативно-правове регулювання сімейно-правових відносин, у тому числі і регулювання їх за допомогою договорів. Так, згідно зі ст.7 Сімейного Кодексу України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Виходячи з цієї та інших норм Сімейного Кодексу України, такий договір можна впевнено назвати сімейним, або як його зазвичай називають - шлюбним Договором. Однак його слід відрізняти від суто цивільного договору, укладеного між учасниками сімейних відносин.

Шлюбний договір – угода між особами, що мають намір зареєструвати шлюб або подружжя, що визначає їхні майнові права та обов'язки у шлюбі та/або в разі його розірвання. Шлюбний договір може бути укладений між двома групами осіб: особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу або подружжям.

На сьогодні шлюбний договір залишається непопулярною формою юридичного оформлення майнових подружніх стосунків. Більшість молодих пар навіть не здогадується, що можна оформити документ, який певним чином застрахує обидві сторони від розірвання шлюбу, або ж дозволить вирішити всі питання в даному процесі без зайвих додаткових клопотів.

Легковажність доведе до суду...

Тим, хто хоче уникнути неприємного "з'ясування економічних відносин" у власній родині, варто заглянути до Сімейного кодексу України. Подружжя може підписати шлюбний договір як перед реєстрацією шлюбу, так і після його реєстрації. До того ж під час шлюбу договір можна змінювати. Для цього необхідно укласти окрему угоду і нотаріально її засвідчити. Шлюбний договір є нотаріально завіреною письмовою угодою, яку укладає подружжя, про різні майнові сімейні відносини.

Перед укладанням шлюбного договору нотаріус, до якого звернулося майбутнє подружжя, роз’яснює їм всі умови цього договору. Однак згодом, після укладення договору, трапляються порушення, які призводять до внесення змін або ж розірвання угоди. Все це відбувається в судовому порядку. Тобто, якщо чоловік чи дружина вважає, що порушують його/її права і не виконують умови шлюбного договору, то чоловік/дружина мають право звернутися до суду і надати аргументовані докази порушення цих умов. Суд, у свою чергу, або усуне ці недоліки та запропонує внести певні зміни, або ж просто розірве договір.

Сімейний договір необхідний для регулювання сімейних відносин, а також при наявності бажання скористатися правом врегулювати такі відносини інакше, ніж це вказано в Сімейному Кодексі. Ст.9 Сімейного Кодексу України вказує, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства. При відсутності врегулювання Кодексом будь-яких сімейних відносин, особи, які проживають однією сім'єю, а також родичі за походженням, відносини яких не врегульовані цим Кодексом, можуть врегулювати свої сімейні (родинні) відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства.

Основні норми, що регулюють питання шлюбного договору, викладені в главі 10 Сімейного Кодексу. На основі аналізу зазначених норм можна визначити шлюбний договір як письмовий, нотаріально завірений договір, укладений між особами, що мають намір зареєструвати шлюб або між подружжям, і спрямований на врегулювання майнових відносин сторін.

Шлюбний договір, як один з різновидів сімейних договорів, не може обмежувати правоздатність та дієздатність подружжя (майбутнього подружжя), тобто містити положення, які обмежують право однієї із сторін на роботу, вибір професії, отримання освіти, свободу пересування і т.п. Наприклад, чоловік не має права зобов'язати дружину залишити роботу і займатися веденням домашнього господарства за те, що він надасть їй утримання.

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і повинен бути завірений нотаріально. У разі, якщо стороною в шлюбному договорі є неповнолітня особа, то на укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, необхідна письмова нотаріально завірена згода батьків цієї особи або її опікуна.

У разі якщо одна із сторін Договору іноземець - Договір підлягає обов'язковому перекладу на відповідну мову з відповідним посвідченням.

Якщо Договір необхідно надати у третю країну - Договір підлягає легалізації або апостилюванню (залежно від вимог конкретної країни).

Шлюбний договір повинен регулювати лише майнові відносини між сторонами, визначати їх взаємні майнові права та обов'язки, а також майнові права та обов'язки подружжя як батьків. Це означає, що не можна зобов'язати подружжя любити один одного, зберігати подружню вірність, не зловживати алкогольними напоями і т.д.

Однак майнові відносини можуть бути поставлені в залежність від немайнових. Так, в шлюбному договорі можна передбачити право на компенсацію моральної шкоди, заподіяної негідною поведінкою іншого (подружня зрада, побої і т.д.). Також, шлюбний договір не може містити обмеження щодо таких питань як добровільність шлюбного союзу, рівноправність подружжя, турбота про добробут і розвиток дітей.

Слід вказати, що шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. При цьому шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Наприклад, якщо шлюбний договір передбачає, що все нажите під час шлюбу майно і доходи стають власністю одного з подружжя.

Не може за шлюбним договором передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації. У шлюбному договорі може бути визначене майно, яке чоловік або дружина передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю в зв'язку з реєстрацією шлюбу.

Сторони можуть в шлюбному договорі домовитись, що майно, набуте ними під час шлюбу, є спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них, а не спільною сумісною. Більше того, сторони шлюбного договору можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу. Таким чином, проявляється суть шлюбного договору - можлива відмова від презюмованої в Сімейному Кодексі рівності часток кожного з подружжя в спільному майні.

Також сторони шлюбного договору можуть передбачити у шлюбному договорі можливість використання належного їм обом або одній з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших (третіх) осіб.

Для шлюбного договору важливим є те, що в нього не можуть бути включені положення щодо правового режиму майна, якщо вони суперечать моральним засадам суспільства.

Шлюбний договір можна укласти як до реєстрації шлюбу, так і вже перебуваючи в шлюбі. Якщо до укладення шлюбу Ви володієте будь-яким майном, яке Вам дорого, то краще укласти шлюбний договір до реєстрації шлюбу із зазначенням того, що майно, нажите до укладення шлюбу, залишається у власності тієї сторони, якій воно належить. Проте, ви можете укласти договір не тільки на вже наявне майно, а й щодо майна, яке можливо з'явиться в майбутньому. В цьому випадку можна встановити частковий режим власності. Наприклад: у разі розлучення один з подружжя, з яким залишається дитина, отримує 2/3 майна, а інший з подружжя - 1/3. Таким чином, Ви можете заздалегідь розділити ще не нажите майно.

Шлюбний договір, укладений до реєстрації шлюбу, починає діяти з моменту реєстрації шлюбу. Ніяких тимчасових обмежень між укладанням договору та реєстрацією шлюбу не існує. Договір, укладений протягом шлюбу, набирає чинності з моменту його нотаріального завірення. Нотаріальне завірення шлюбного Договору є обов'язковим!

Договір укладається на певний строк або безстроково. У першому випадку, договір закінчує свою дію після закінчення терміну, зазначеного в договорі, у другому - до розірвання шлюбу.

За допомогою шлюбного договору можна врегулювати одне з найважливіших майнових питань - питання користування житлом. Особливо актуальне воно тоді, коли один з подружжя вселяється в житлове приміщення, що належить другому з подружжя. У такому випадку сторони шлюбного договору можуть домовитися про порядок користування цим житловим приміщенням.

У шлюбному договорі сторони можуть домовитися, що в разі розірвання шлюбу той із подружжя, який вселився, повинен буде виселитися. При цьому в договорі може бути передбачена і певна компенсація за таке виселення. Проживання родичів подружжя в житловому приміщенні, що належить одному з подружжя або що є їхньою спільною власністю, також може бути передбачено і врегульовано шлюбним договором. У шлюбному договорі сторони можуть домовитися про надання утримання одній із сторін незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, обраних сторонами на свій розсуд і таким, що не суперечать Сімейному Кодексу та моральним засадам суспільства. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір і строки виплати аліментів, то, в разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором, аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Можна також передбачити в шлюбному договорі можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з отриманням останніми майнової (грошової) компенсації.

Сімейний Кодекс встановив правило, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Змінити його можна лише за взаємною згодою подружжя. Угода про зміну шлюбного договору полягає в тій самій формі, що й сам шлюбний договір, тобто має бути письмовою і посвідченою нотаріально.

Втім, на вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дітей. Такі інтереси повинні мати важливе значення оціночного характеру і вирішуватися в кожному конкретному випадку судом.

Відмовитися від шлюбного договору подружжя також має право. Якщо сторони прийняли таке рішення, вони повинні звернутися з відповідною заявою до нотаріуса. При цьому права і обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються в день подання нотаріусу заяви про відмову від договору. Тобто для зміни і відмови від шлюбного договору обов'язкова взаємна згода обох сторін. Якщо згода не досягається, то сторони повинні звертатися до суду з вимогами про розірвання шлюбного договору або ж про визнання його недійсним.

Шлюбний договір може бути розірвано лише за рішенням суду. Звернутися до суду з вимогою про розірвання шлюбного договору може один з подружжя. Рішення суду про розірвання шлюбного договору може бути винесено тільки при наявності підстав для розірвання, що мають важливе значення, наприклад: неможливість виконання такого договору або загроза настання шкоди для одного з подружжя або їхніх дітей і т.п.

Визнання недійсним шлюбного договору проводиться виключно за рішенням суду. Звертатися до суду з вимогою про визнання шлюбного договору недійсним може не тільки один з подружжя, а й третя особа, права та інтереси якої порушені шлюбним договором.

Перелік підстав визнання недійсним шлюбного договору є вичерпним. Ці підстави встановлені Цивільним кодексом України. На відміну від розірвання шлюбного договору, визнання його недійсним здійснюється судом з моменту його укладення.

Що б там не було, але правова доля шлюбу не залежить безпосередньо від правової долі самого шлюбного договору, тому до такої домовленості подружжю слід ставитися як до певної формальності.

Чи не змінить укладення шлюбного договору відносини один з одним?... Звичайно, це питання не стільки правове, скільки морально-етичне. Відповідь на це запитання цілком залежить від Вашого світогляду і світогляду Вашого супутника або супутниці. Зараз Вам не хочеться думати про щось приземлене, меркантильне. Однак, зверніть увагу, пропонуючи укласти шлюбний договір, Ваша друга половина зовсім не висловлює свою недовіру до Вас. Можливо, це просто турбота про Ваше спільне майбутнє і про Ваших дітей.

Психологія проти прагматизму...

Не зважаючи на певні недосконалі моменти, на питання: "Чи варто укладати шлюбний договір?" юристи ствержують – ТАК! Тому що:

• зменшується ризик залишитися після розлучення "з носом";
• Ви закріплюєте за собою свою власність;
• шлюбний договір організовує спільне життя та стримує від необдуманих крайнощів. (Наприклад, чоловік, усвідомлюючи, що зазнає значних матеріальних витрат при розлученні, ще раз подумає про те, чи залишати сім'ю).

Але реальність невблаганна: шлюбні договори як масове явище в багатьох містах непопулярні. За повідомленнями нотаріальних контор, шлюбних договорів з нового року в деяких містах ще взагалі не укладалося (за винятком громадян, які "з'єднували серця" з іноземцями). Хоча деякі подружні пари іноді цими питаннями цікавилися. Можливо, на таку "стрімку" динаміку впливає необхідність платити за укладення договору чималі гроші. Проте головною причиною непопулярності все ж є, мабуть, психологічні фактори.

Однією з проблем при підписанні шлюбних договорів експерти називають і недосконалість форми цих документів. Їх зразки, які пропонують у нотаріальних конторах, аж надто неконкретні. Якщо типова угода Вас не влаштовує, доведеться шукати допомоги у кваліфікованого юриста, але практичний досвід у цій сфері мають одиниці... Цілком вірогідно, що шлюбні договори набули б більшої популярності, якби їх могло укладати цивільне подружжя, яке живе разом, але не перебуває у зареєстрованому шлюбі. Це дало б можливість врегулювати відносини, які є сьогодні досить поширеними. 

Наша компанія може надати Вам повний юридичний супровід по складанню шлюбного договору як між громадянами України, так і між громадянкою України та іноземним громадянином!

Звернутися за консультацією до наших спеціалістів, Ви можете заздалегідь записавшись на прийом.