Top of Page Top of Page

(067) 427 99 37 , (044) 237 36 66

Viber, WhatsApp: (063) 955 10 96

Касаційне оскарження рішень суду

Повідомлення про помилку

  • Notice: Trying to get property of non-object в block_block_view() (рядок 245 із /var/www/sunrise/modules/block/block.module).
  • Notice: Trying to get property of non-object в block_block_view() (рядок 245 із /var/www/sunrise/modules/block/block.module).

Наші адвокати представляють інтереси Клієнтів в касаційному провадженні:

  • складання та подача касаційних скарг з метою оскарження рішень судів;
  • підготовка документів, складання та подача скарги до Європейського суду з прав людини та повний юридичний супровід.

Зміст і значення касаційного оскарження у 2018 році безперечно змінились в силу положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Наразі діє новий процесуальний порядок розгляду справ в суді касаційної інстанції, та новий суд, під який цей порядок впроваджено.

У 2018 році повністю змінений порядок подачі касаційних скарг:

  • Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду;
  • Відзив на касаційну скаргу подається протягом строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження;
  • Учасники справи або особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та/або обов’язки, мають право приєднатися до раніше поданої касаційної скарги іншої особи;
  • Особа має право доповнити чи змінити касаційну скаргу виключно в межах строку на касаційне оскарження;
  • За загальним правилом перегляд певної категорії рішень (постанов) та ухвал здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

РОЗГЛЯД СПРАВИ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

Новий процесуальний порядок розгляду справ в суді касаційної інстанції, звичайно, складався законотворцями з урахуванням складної структури нового Верховного Суду, а саме, його внутрішнього поділу на колегії, палати, об’єднані палати (в рамках кожного виокремленого суду касаційної інстанції) та Велику Палату Верховного Суду.

З самого початку будь-яка справа потрапляє на розгляд колегії суддів. Зазначена колегія, як і раніше, позбавлена можливості встановлювати нові фактичні обставини у справі і перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права.

Проте, якщо колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати, вона передає справу на розгляд палаті, до складу якої входить така колегія.

Підсумовуючи вищенаведене, слід ще раз наголосити, що Законом внесено суттєві зміни у порядок касаційного оскарження. Законодавець, нарешті, відмовився від інституту «обов’язкової» касації всіх без виключення рішень, зазначивши лише про можливість здійснення касаційного розгляду певної категорії справ.

Це означає, що з одного боку, суд касаційної інстанції вирішує тільки найважливіші та найскладніші справи, зокрема, із можливістю розгляду зазначених справ колегією, палатою, об’єднаною палатою та/або Великою Палатою Верховного Суду, а з іншого – рішення суду апеляційної інстанції у більшості випадків є остаточним у справі. Це, звичайно, перекладає більший тягар відповідальності за законність та обґрунтованість рішень саме на суд апеляційної інстанції.

ad